Обмеження цукру від періоду вагітності до дворічного віку дитини може бути пов’язане з кращими показниками здоров’я через десятиліття. Дослідники використали унікальний «природний експеримент» у Великій Британії та порівняли людей, які росли під час нормування цукру, з тими, чиє раннє дитинство припало на період після скасування обмежень.
Науковці зосередилися на перших 1000 днях життя — від зачаття до приблизно дворічного віку. Саме цей період вважається важливим для формування обмінних процесів, харчових звичок та подальшого здоров’я.
Для аналізу використали історичну ситуацію у Великій Британії на початку 1950-х років. Під час повоєнного нормування дорослим було доступно приблизно 40 грамів цукру на день, а окремої норми для дітей віком до двох років не передбачалося.
Після скасування обмежень у 1953 році середнє споживання цукру в країні протягом року зросло приблизно вдвічі — до 80 грамів на добу. Це дало змогу порівняти людей, які провели перші роки життя за різних умов споживання солодкого.
Дослідники проаналізували дані приблизно 40 тисяч людей, чиї перші 1000 днів припали на період нормування, та ще 23 тисяч, які народилися вже після його завершення. Для цього використали інформацію Британського біобанку.
У людей, які в ранньому віці споживали менше цукру, через десятиліття виявили сприятливіші показники біологічного старіння. Зокрема, у них фіксували «молодший» біологічний вік клітин і окремих органів, включно із серцем, легенями та печінкою.
У цій же групі рідше реєстрували низку вікових захворювань — серед них діабет 2-го типу, серцево-судинні хвороби, інсульт, деякі види раку, деменцію, катаракту, ревматоїдний артрит, а також печінкову й ниркову недостатність.
Дослідження показало і залежність від тривалості обмеження: що довше перші 1000 днів дитини проходили в умовах низького споживання цукру, то помітнішими були відмінності у дорослому віці. Водночас такі результати демонструють зв’язок, але самі по собі не доводять, що саме цукор був єдиною причиною всіх відмінностей у здоров’ї.
Один із можливих механізмів учені пов’язують із тим, що харчування в утробі та після народження може впливати на довгострокові процеси старіння. Інший фактор — формування смакових звичок: люди, які виросли під час нормування, і через багато років у середньому споживали менше цукру.
Повна заборона солодкого в ранньому віці практично складна, тому увагу радять зосереджувати на кількості вільного цукру в дитячому раціоні. Особливо багато його може бути в солодких прикормах, печиві, батончиках та інших продуктах, які позиціонують як дитячі.
Окремо радять не використовувати солодощі як постійну винагороду. Якщо дитина вже знайома з цукерками та шоколадом, замість жорстких заборон можна поступово зменшувати їх кількість і пропонувати альтернативи, зокрема фрукти чи менш солодкі продукти.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover