Рівно 25 років тому звичайний ранок у США перетворився на катастрофу, яка забрала життя майже трьох тисяч людей і змінила правила безпеки у всьому світі. Від удару першого літака по Північній вежі до падіння останньої з веж-близнюків минуло лише 102 хвилини.
Вранці 11 вересня 2001 року 19 терористів, пов’язаних з «Аль-Каїдою», захопили чотири пасажирські літаки. Два з них спрямували на вежі Всесвітнього торговельного центру в Нью-Йорку, третій врізався у Пентагон, а четвертий розбився у Пенсільванії після того, як пасажири спробували перехопити контроль над літаком.
Перший удар стався о 08:46. Рейс American Airlines 11 врізався у Північну вежу Всесвітнього торговельного центру, пробивши її верхні поверхи.
Спочатку багато хто ще не розумів, що США атакують. Але о 09:03 рейс United Airlines 175 на очах у мільйонів телеглядачів врізався у Південну вежу. Після другого удару стало очевидно, що йдеться не про авіакатастрофу.
О 09:37 третій захоплений літак, American Airlines 77, вдарив по західній частині Пентагону. Тим часом четвертий літак, United Airlines 93, летів у напрямку Вашингтона.
Пасажири рейсу 93 встигли телефоном дізнатися про атаки в Нью-Йорку і зрозуміли, що їхній літак також збираються використати як зброю. Вони спробували прорватися до кабіни пілотів, після чого о 10:03 літак упав поблизу Шанксвілла у Пенсільванії.
На той момент одна з веж-близнюків уже зникла. Південна вежа впала о 09:59 — лише через 56 хвилин після удару літака.
Північна вежа протрималася довше. Вона обвалилася о 10:28 — через 102 хвилини після першого удару, який розпочав найсмертоноснішу терористичну атаку в історії США.
Загинули 2977 людей, якщо не враховувати 19 викрадачів літаків. Серед жертв були пасажири й екіпажі чотирьох рейсів, люди у вежах Всесвітнього торговельного центру, працівники Пентагону та сотні рятувальників.
У Нью-Йорку загинули понад 2600 людей. Ще 125 жертв були у Пентагоні, а на борту чотирьох захоплених літаків не вижив ніхто.
Коли перший літак врізався у Північну вежу, у комплексі Всесвітнього торговельного центру перебували тисячі людей. У Північній вежі ніхто з тих, хто опинився вище зони удару, не зміг вибратися.
У Південній вежі ситуація була іншою. Частині людей із поверхів над місцем удару вдалося знайти прохід сходами та врятуватися.
Серед наймолодших жертв була дворічна Крістін Лі Генсон, яка летіла разом із батьками. Одним із найстарших загиблих став 82-річний Роберт Нортон, який разом із дружиною прямував на весілля.
Особливо великих втрат зазнали екстрені служби Нью-Йорка. Пожежники, поліцейські та інші рятувальники заходили до веж у той момент, коли тисячі людей намагалися залишити будівлі.
За атакою стояла терористична мережа «Аль-Каїда», очолювана Усамою бен Ладеном. Одним із головних організаторів змови американська влада назвала Халіда Шейха Мохаммеда.
Менш ніж через місяць після терактів США та їхні союзники почали військову операцію в Афганістані. Її головними цілями стали «Аль-Каїда» та режим «Талібану», який надавав терористичній організації прихисток.
Усаму бен Ладена американські військові знайшли лише майже через десять років. У травні 2011 року його вбили під час спецоперації в пакистанському Абботтабаді.
Халід Шейх Мохаммед був затриманий у Пакистані 2003 року. Його доправили до американської в’язниці на базі Гуантанамо, а судовий процес у справі про теракти 11 вересня розтягнувся на десятиліття.
Після атак у США почали докорінно змінювати систему безпеки. Посилили контроль в аеропортах, правила доступу до літаків, перевірку пасажирів і взаємодію між спецслужбами.
Комісія з розслідування подій 11 вересня згодом встановила, що перед атаками різні американські відомства володіли окремими фрагментами інформації про майбутню загрозу. Однак ці дані не вдалося вчасно об’єднати в картину, яка дала б можливість розкрити змову.
При цьому розвідка влітку 2001 року справді очікувала великої атаки. Проте точних відомостей про місце, час і спосіб нападу не було.
Після обвалення веж з’явилося чимало конспірологічних теорій, найвідоміша з яких стверджувала, що будівлі нібито були підірвані заздалегідь. Інженерні розслідування не знайшли підтверджень версії про контрольований підрив.
Фахівці встановили, що для руйнування конструкцій сталь не мала розплавитися. Високі температури від масштабних пожеж істотно знизили її міцність, а пошкодження від ударів літаків запустили подальше руйнування конструкцій.
Окремі суперечки викликало падіння 47-поверхової будівлі WTC 7, у яку літак не врізався. За висновками технічного розслідування, тривалі пожежі спричинили послідовне руйнування внутрішніх конструкцій, після чого будівля обвалилася.
Розбір завалів на місці веж-близнюків тривав близько восьми місяців. Згодом на цьому місці створили Національний меморіал і музей 11 вересня, а поряд звели новий One World Trade Center заввишки 541 метр.
Наслідки трагедії не закінчилися у вересні 2001 року. Тисячі рятувальників, працівників і мешканців Нью-Йорка протягом наступних років зіткнулися із захворюваннями, які пов’язували з пилом і токсичними речовинами в зоні руйнування.
Процес ідентифікації останків жертв також тривав десятиліттями. Навіть через чверть століття сучасні методи дослідження ДНК дозволяють встановлювати особи людей, яких після трагедії довго не могли ідентифікувати.
11 вересня стало не лише одним із найтрагічніших днів в американській історії. Атаки запустили війни, змінили роботу спецслужб та аеропортів і на десятиліття визначили політику США у сфері боротьби з тероризмом.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover